Як будь-який кримінальний серіал викликає посмішку криміналістів, так само і будь-який медичний серіал розчулює докторів. Доктор Хаус - особливий випадок, щодо особливостей американської медицини: у них є все необхідне обладнання, МРТ, КТ, і при цьому вони просто ніяк не можуть зробити очевидний аналіз, або ж годинами обговорюють пацієнта без будь-якого прогресу. Наші лікарі не можуть спокійно дивитися такі фільми. Хоча, можливо, це розраховано на публіку, щоб далекий від медицини глядач розумів що відбувається. Всі мої знайомі лікарі-чоловіки пирхають, жінки ж дивляться більше через самого Хауса.

У ДХ процвітає казуїстика: у людини, що хворіє лепром, раптом виявляється бруцельоз. І це при тому, що обидві інфекції зустрічаються вкрай рідко, я навіть не знаю, де їх можна зараз підчепити, а вже щоб вони зійшлися в одному пацієнта і він при цьому залишився живий - таке тільки Хаус може пережити.

Манера спілкування Хауса з хворими мені не здається чимось жахливим, для наших лікарів така манера - скоріше норма. Зайдіть в будь-яку поліклініку, там в кожному кабінеті сидить Хаус, і навіть крутіші.

Улюблений персонаж - звичайно, Хаус. Ну і ще Чейз, тому що його всі гноблять - викликає співчуття.)

Про користь серіалу
Такі серіали в цілому піднімають престиж докторів. Підвищують довіру пацієнтів до лікарів, популяризують медицину - щоб люди зверталися в поліклініку, а не лікувалися самостійно.

Про психологічний портрет Хауса
Співробітники Хауса вважають його соціопатом. Це таке порушення особистості, яка проявляється, як правило, ще з молодості. Соціопат не може і не бажає вписуватися в загальноприйняті суспільні норми, йому приносить задоволення їх порушувати. Але я все ж таки думаю, що у Хауса, швидше, випадок так званого професійного вигорання. У лікаря, який тривалий час працює в медицині, з часом деформується характер: він формально і холодно ставиться до хворих, проявляє дратівливість. Найчастіше це трапляється у лікарів напружених спеціальностей - реаніматологів, хірургів, психіатрів. У Хауса є багато симптомів синдрому вигоряння - його схильність скоротити до мінімуму спілкування з пацієнтами, скандальність, нетерпимість...

Анатолій, серцево-судинний хірург, 27 років

Про достоїнства серіалу
У порівнянні з іншими медичними серіалами, в ДХ все-таки є правдоподібні риси. Відразу впало в око, що всі хвороби, які доводиться лікувати доктору Хаусу - досить рідкісні. Вони відомі в основному по медичній літературі, і шанс зіткнутися з ними на практиці - один на мільйон. Спочатку мене в першу чергу зацікавила ця медична складова, я навіть намагався вгадувати діагнози - хоч і рідко виходило.

Про погрішності проти правди
Грубих помилок я не помітив. Іноді видно, що коли вони проводять якісь дослідження, на екранах моніторів показуються явно записані раніше результати. Наприклад, в одній із серій Хаус проводить ультразвукове дослідження серця і щосили обертає датчиком, але картинка на моніторі при цьому - чітка і рівна. Або, наприклад, під час діагностики за пару годин у них вже готовий нереально складний аналіз, робота над яким в реальності займає набагато більше часу.

Про харктер Хауса
Хаус - озлоблений тип лікаря, для якого головне - розгадати загадку. А в той же час він по-своєму, по-особливому бореться за життя. Етика, звичайно, у нього кульгає, але з іншого боку, не можу сказати, що у нас в клініках всі такі вже доброзичливі.

Про роботу з Хаусом
Я б, мабуть, хотів попрацювати з таким, як Хаус. Спробувати протистояти такому, навчитися відстоювати власну думку, аргументувати свою точку зору - бо Хаус не визнає інтуїції, тільки аргументи. До того ж його команді дуже щастить на екзотичні випадки і екстремальні ситуації з пацієнтами - це ж колосальний досвід.

Про улюблених персонажів
Крім Хауса, мені близький Чейз - він теж хірург, як і я, і мені подобається, що він зміг дати Хаусу відсіч.

Про шкоду серіалу
Багато глядачів переживають так зване психологіче перенесення на себе: у деяких складається певне враження про те, як їх повинні лікувати, вони починають помічати у себе неіснуючі симптоми. Напевно, лікарям з ними буде складно працювати.

Марк, загальний хірург-інтерн, 25 років

Про хвороби
Хвороби в серіалі - або вигадані, або не властиві людському організму захворювання тварин, або вкрай рідкісні - 1 випадок на 40-50 тисяч чоловік.

Про погрішності проти правди
У серії про хворого на СНІД хлопчика-гея, у якого саркома Капоші на обличчі, обстеження раптом виявляють нормальний рівень лейкоцитів. Це нереально. Неможливо настільки добре вилікувати СНІД, що в крові відновиться рівень лейкоцитів, особливо якщо дійшло вже до саркоми Капоші, яка розвивається при термінальній (смертельній) стадії ВІЛ.
Іншим разом, проводячи операцію на кишечнику, Хаус голими руками перебирає якусь нереальну кишку над тілом пацієнта. Це був дуже безглуздий макет, тому що насправді кожен сантиметр кишечника прикріплений до черевної порожнини.
Є претензії до серії про глиста. Мало того, що для отримання цього паразита Хаус застосував лапаротомію (розріз тіла в області живота) - це абсолютно зайва процедура, глистів можна вивести без хірургічного втручання. Так ще після цього Хаус рукою запхнув кишку назад в живіт, що в реальності привело б до важкого виду перитоніту.
І ще, одного разу доктор Чейз робив трахеотомію з вертикальним надрізом горла, хоча насправді розріз повинен бути горизонтальним.

Про вовчаку
Системна червона вовчанка, про яку вони говорять і яку весь час намагаються діагностувати, насправді виявляється дуже просто. Головний симптом - так зване «метеликове», дерматологічне забарвлення на обличчі, в районі носогубного трикутника. У разі вовчанки під впливом прямого сонячного світла шкіра в цьому місці червоніє і лущиться. У будь-якої нормальної людини, яка ходить по вулиці, цей симптом виявився б одразу ж.